ПЛАНЕРНИЙ СПОРТ
Планерний спорт, один з видів авіаційного спорту, змагання на планерах в швидкості, дальності польоту та проходження спеціальної заданої дистанції. Змагання можуть проводитися як на одномісних, так і на двумісних планерах стандартного (з розмахом крила до 15 м) та відкритого (без обмежень) класів.
Планеризм виник на початку XX в., коли почали організовуватися перші гуртки і проводитися змагання планеристів. Масовий розвиток планерного спорту пов'язано з діяльністю Товариства друзів повітряного флоту та Осоавиахима. Заклик Товариства друзів повітряного флоту «Від моделі до планера, від планера - до літака» сприяв не тільки збільшенню числа створених ентузіастами літальних апаратів, а й активізації спортивного життя, проведення змагань планеристів. У 1923 в Криму в селищі Коктебель (нині селище Планёрское) відбулися 1-ші Всесоюзні планерні змагання, які потім стали проводитися щорічно. Спортивна майстерність радянських планеристів росла так швидко, що вже в 1932 багато світових рекордів неофіційно (т. К. СРСР ще не був членом ФАІ) належали їм (максимальна висота польоту - 2230 м, тривалість - 14 год. 48 хв.).
У 1936 Радянський Союз вступив в члени Міжнародної авіаційної федерації (ФАІ), яка в тому ж році зареєструвала перший офіційний світовий рекорд дальності польоту на двомісному планері - 133,4 км, - встановлений відомим радянським планеристом В. М. Ільченко. У 1938 році він же поліпшив цей рекорд до 552,1 км. Великого успіху добилися і радянські планерістки. Так, майстер спорту Ольга Клепікова, пролетівши в 1939 на планері "Рот-Фронт-7" конструкції О. К. Антонова по маршруту Москва - ст. Михайлівська (під Волгоградом) відстань 749,2 км, побила відразу 2 світових рекорди дальності польоту на планері (жіночий та чоловічий).
З середовища радянських планеристів вийшли такі авіаційні конструктори, як С. В. Ільюшин, А. С. Яковлєв, О. К. Антонов, Б. Н. Шереметьєв та ін. Вони створили чудові спортивні планери, що володіють високими аеродинамічними якостями та обладнані новітніми пристосуваннями і приладами, які полегшують пілотування цих машин.
Неухильно росли майстерність та досягнення радянських планеристів. До 1941 з 18 світових рекордів, зареєстрованих Міжнародною авіаційною федерацією, 13 належало спортсменам СРСР. Рекордсменами світу були С. Н. Анохін, І. М. Сухомлин.
Керівництво планерним спортом в країні здійснював ДОСААФ СРСР. Підготовка спортсменів проводилася в планерних школах, гуртках, юнацьких планерних школах (ЮПШ), але головним чином в аероклубах ДОСААФ, що мали планерну ланку і мали в своєму розпорядженні необхідну матеріальну базу - планери, літаки-буксирувальники, спеціальне майно (парашути, барографи, транспортні візки для евакуації планерів з майданчика і ін.). Основними апаратами були «Янтар-стандарт» (стандартний клас), ЛАК-12 (відкритий клас), навчально-тренувальний «Бланік» і ЛАК-16 (для ЮПШ).
Програма змагань може включати польоти: по замкнутим маршрутами через один або кілька поворотних пунктів; в ціль і на відкриту дальність через один або кілька поворотних пунктів; в ціль з поверненням до місця старту. Призначувана дистанція 150-750 км. Змагання можуть проводитися в монокласі (спортсмени виступають в одному класі планерів) або в змішаному класі (в цьому випадку для кожного типу планера встановлюється спеціальний коефіцієнт його якості).
ПОДАРУНКОВИЙ СЕРТИФІКАТ ПОЛІТ НА ПЛАНЕРІ
ДЕТАЛЬНІШЕ ТЕЛ: 098-622-52-20
У 1990 проведений 52-й чемпіонат СРСР з планерного спорту (вища ліга - 28 чоловіків, 13 жінок). У тому ж році відбувся 5-й розіграш першості СРСР по планерному спорту серед юнаків (14-16 років), в програму якого входили 2 польоти на висоту 1 м і 3 польоти на висоту до 5 м. З метою виявлення сильних та перспективних планеристів з 1983 року, щороку (із січня по листопад) у всіх організаціях, що займалися планерним спортом, проводилися всесоюзні заочні змагання. До участі в них допускалися спортсмени, що мали кваліфікацію не нижче 1-го спортивного розряду. У програму цих змагань входили польоти: на відкриту дальність; у ціль; в запропонованому районі; по трикутному маршруту на дальність і з числом обльотів не більше трьох. Мінімальна дистанція маршруту 150 км.
За кордоном планерний спорт найбільш розвинений в Німеччині, США, Франції, Великобританії, Швеції, Новій Зеландії. Чемпіонати світу та Європи проводяться один раз в 2 роки. Перший чемпіонат світу відбувся в 1937 (Німеччина). Радянські планеристи вперше взяли участь у 7-му чемпіонаті світу (ПНР, 1958). Станом на 1 січня 1991 з 70 світових рекордів, що реєструються Міжнародною авіаційною федерацією, 4 належали радянським планеристам (США - 12, інші країни - 54).
З середини 70-х рр. за кордоном отримало розвиток будівництво планерів з невеликими двигунами (мотопланери), проводяться самостійні змагання на таких апаратах, ведеться окремий облік рекордів. З 1988 планерний спорт - олімпійський вид спорту.
В Україні республіканські планерні змагання вперше відбулися у вересні 1949 р (7 учасників і 2 планера А-2).
Звання абсолютного Чемпіона СРСР серед планеристів вперше офіційно було розіграно в 1951 році на 17-х Всесоюзних змаганнях. З українських спортсменів абсолютними чемпіонами ставали: М.Веретенніков; Н.Кісліціна; В.Гончаренко (двічі); Е.Руденський (тричі); Ю.Амочкін; В.Панафутін (двічі); В.Шевченко (тричі); М.Десятов; І.Гапанович; В.Топорова.
Збірна планеристів України багаторазово перемагала в командному заліку на чемпіонатах і спартакіадах народів СРСР.
Планеристи старшого покоління В.Ефіменко, М.Веретенніков, В.Гончаренко одними з перших в країні освоїли нову тактику швидкісних польотів, що дозволило їм бути провідними пілотами протягом багатьох років.
Всі вони були учнями одного з найстаріших планеристів України, автора кількох конструкцій планерів, бойового льотчика-штурмовика Януша Ольгердовича Рудницького. За видатний внесок у розвиток авіації він був нагороджений ФАІ "Почесним Дипломом Поля Тіссандье".
Багато тих, хто прийшов в планеризм в останні 35 років, зачитувалися книгами Віктора Гончаренко. Пристрасний популяризатор планерного спорту, журналіст, соліст Київської державної філармонії, ветеран бойового планеризму В.Гончаренко був кумиром декількох поколінь юних планеристів.
Кілька поколінь юних планеристів проходили першу льотну підготовку в Юнацькій планерній школі Павла Петровича Папуши. За 37 років понад 600 юнаків і дівчат зробили свої перші кроки в небо. Багато з них згодом стали авіаційними інженерами, спортсменами-льотчиками і планеристами, пішли у велику авіацію.
Прекрасну школу майстерності пілотів-планеристів на Україні створив один з найсильніших пілотів країни 60-80-х років Євген Радянський. У 80-ті роки мало не половину чоловічого складу вищої ліги Чемпіонатів СРСР становили українські пілоти. Ними було встановлено чимало всесоюзних рекордів та завойовано багато вищих спортивних досягнень.
Рекордсменами СРСР в післявоєнний період стали: В.Ефіменко, М.Веретенніков, А.Щербаков, В.Шумкова, А.Куделіна, В.Гончаренко, З.Соловей, Е.Літвінчев, Б.Анохова, Е.Руденскій, Л.Хоменко, Л .Піліпчук, В.Турсунходжаева, С.Руденська, В.Грібанов, В.Топорова, В.Шевченко.
Вищі світові досягнення підкорилися В.Ефіменко, М.Веретеннікову, З.Соловей, Е.Літвінчеву.
Найвищих досягнень в міжнародних змаганнях добилися: Е.Руденскій - срібний призер в абсолютній першості на чемпіонаті світу 1972 р В.Топорова, що стала абсолютною чемпіонкою Європи в 1991 р, і І.Гапановіч, який переміг в окремих вправах на чемпіонаті світу в США в 1991 р В.Топорова і І.Гапановіч стали заслуженими майстрами спорту. До них цього звання в СРСР в післявоєнний час були удостоєні тільки С.Анохін, В.Ільченко, В.Ефіменко і М.Веретенніков, які встановили кілька світових рекордів.
Велику підтримку планеризму у теперішні скрутні часи надає керівництво Центрального аероклубу ім.О.К.Антонова. Щорічно проводяться чемпіонати України в декількох класах планерів. 10.06.93 р вперше на змаганнях було розіграно 750 км замкнутого маршруту. Переможцем і відповідно рекордсменом став командир планерної ланки Центрального аероклубу ім. О.К.Антонова В.Руснак. За останні роки більше 20 українських пілотів пролетіли на змаганнях "королівські трикутники", тобто замкнуті маршрути протяжністю понад 500 км.
Подібні маршрути раніше розігрувалися і практично всі рекорди встановлювалися тільки в місцях з унікальними метеорологічними умовами: на заході США, в Австралії, Південній Африці.
Останнім часом лідируючі позиції зайняли Олег Михайленко та Микола Ковальчук - багаторазові чемпіони України, призери міжнародних змагань. В ювілейному році переможцями першості країни стали Н. Ковальчук - відкритий клас, Д.Боровік - стандартний клас, серед жінок - В.Топорова.
